Адаптація першокласників до школи.

 

 1 вересня. Свято першого дзвоника. Сміх, гамір, здивування, радість. Школа зустрічає своїх першокласників і мало хто задумується над тим, який страх, потрясіння переживають ці маленькі школярі.У житті дитини відбувається багато змін. Це нові умови життя і діяльності, нові колективи, стосунки, обов'язки. Вони вважають себе дорослими, бо прийшли до школи і стали школярами, для яких навчальна діяльність стає провідною. Усе підпорядковується навчанню. 

Пристосування учнів до нової діяльності - адаптація. Адаптація першокласника до школи відбувається не зразу.. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму.

Перехід від дошкільного віку до школярства в психології називають малою кризою. Це критичний вік.

Що ж відбувається в організмі дитини в період адаптації?

  • Нестійка працездатність:
  • Різке зниження навчальної діяльності:
  • Високий рівень напруження серцево-судинної системи:
  • Сонливість, головний біль, погіршення апетиту.
  • Розлади шлунково-кишкового тракту:

Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садочку адаптація має різний перебіг. Легше проходить період пристосування і краще справляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Але ми знаємо, що сьогодні лише 20-25% дітей ідуть до школи здоровими Навчальна діяльність складається з багатьох аспектів:фізіологічного, соціального, психічного, інтелектуального, педагогічного та інших.

Процес фізіологічної адаптації можна розділити на кілька етапів.

1. 2-3 тижні ( орієнтовний), коли у відповідь на комплекс нових впливів реагують усі системи організму  ( фізіологічна буря)

2. 1-2 місяці - помітне нестійке пристосування і організм знаходить певні оптимальні варіанти реакцій на ці впливи.  

3. 3-6 місяців - період відносно стійкого пристосування, коли організм знаходить найбільш оптимальні варіанти реагування до навантаження.

Пошук дитиною свого місця в класі, можливість виявити свої інтереси, здібності є особливостями соціальної адаптації. Тому я створюю доброзичливу атмосферу в класі, підтримую кожного учня, проводжу ігри, в яких кожен вчиться виявляти себе, шанобливо ставитись до інших.Є і такі діти, які граються як на перерві, так і на уроках. Навчання стає для них справжнім лихом. Це тому, що у них не закінчився період дошкілля і вся поведінка спрямована на гру. Такі діти найбільше потребують, щоб уроки проводились у формі гри, змагань, мандрівок, на яких мотивація навчання прищеплюється непомітно.

Особливо важка для дитини ситуація складається при розбіжності очікувань дорослих та її досягнень. Якщо від школяра чекають безумовних успіхів, то неминучі при перевтомі труднощі й невдачі викликають незадоволеність батьків. У дитини виникає і підтримується високий рівень тривоги, уявлення про себе, як про безнадійно поганого учня. Це дезорганізує його діяльність і ще більше виснажує. У такому стані дитина не здатна впоратись навіть з тим навчальним навантаженням. яке є цілком доступним. Нарікання на лінощі, покарання призводять до того, що вона замикається, стає плаксивою, похмурою.

Кроки до першокласника в період адаптації:

-Тестування, бесіди, корекціні заняття шкільного психолога;

-проведення уроків в ігровій формі;

-створення сприятливого середовища для розвитку учнів;

-відповідність режиму навантажень до санітарних вимог;

- заохочення найменших успіхів учнів в навчанні;

-дотримання розпорядку дня;

-організація групи продовженого дня;

-відвідування гуртків дитячої творчості;

-повноцінне збалансоване харчування;

- відповідність рухової активності ( також на свіжому повітрі) санітарним вимогам;

- тісна співпраця з батьками першокласників;

Вчителям, батькам учнів бути терплячими, мудрими, щирими і вірити, що діти пройдуть важкий шлях пристосування до школи швидко, безболісно.


 

Рекомендації батькам послаблених дітей і дітей з низьким ступенем адаптації до школи.

1.         Правильно організовувати режим дня

2.         Зменшити учбове навантаження

3.         Ввести денний сон

4.         Збільшити перебування на свіжому повітрі

5.         Забороняється займатися додатково, особливо вечорами

6.         Неприпустимі покарання

7.         Раціональна організація домашніх завдань: 10-15 хв. роботи, 10-15 хв. відпочинку; краще під музику трохи пострибати, потанцювати.

8.         Не вимагати від дитини виконання завдання в один раз

9.         Неприпустимо позбавляти дітей прогулянки в покарання за погану успішність

10.       Не висловлювати активно своє незадоволення поганою успішністю і пред’являти непосильні вимоги

 

Рекомендації вчителям з профілактики дезадаптації у учнів 1-го класу

1.    Урахування вікових  і індивідуальних психологічних особливостей дітей.

2.    Демонстрація вчителем віри в успіх дитини.

3.    Зняття неуспішних оцінок на перших етапах навчання.

4.    Використання «системи фішок» і грамот в оцінюванні діяльності дітей.

5.    Виділення оцінки конкретного вчинку від оцінки особистості дитини.

6.    Запобігання груповій критиці дитини або її робіт, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших учнів.

7.    Порівняння якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.

8.    Вказуючи на помилки, намітити шлях до успіху.

9.    Акцентування уваги учня на його успіхах, перемогах

10.  Створення ситуації успіху.

11.  Надання емоційної підтримки учням словами, поглядом, дотиком.

12.  Запобігання частому використанню в мові слів – заперечень.

13.  Підтримка і заохочення проявів активності в роботі на уроці у скутих, сором’язливих, тривожних дітей. Важливо звертати увагу інших учнів на їхні успіхи, підвищувати їхній статус у класі.

14.  Бажано не наполягати на публічних виступах і відповідях перед усім класом тривожних, невпевнених дітей. Певний період їх можна включати в групу з 2-3 учнів, що разом будуть розповідати вірш, співати пісню і т.д., щоб вони відчули підтримку.

15.  Для встановлення гарних відносин між дітьми в класі й формування в них конструктивних способів взаємодії можна проводити заняття з теми: "Знайомство. Як подружитися. Що таке дружба" і т.д. Така робота буде більш ефективною, якщо на заняттях використовувати інсценування ситуацій, обговорення, проказування почуттів за даними ситуаціями.